Перейти к разделу.

 

Пöрысь мам
Му вылö пуксис арся рыт,
И вылын кодзувъяс оз ворсны.
Блед тöлысь, та рыт вуджан кыт?
Му вылö югöр кысянь коян?
Колхозник керкаö вай пыр,
Сэн заптöма пöсь чöскыд сёян.

Сэн пызан  вылын самöвар,
И ваыс важöн дзулькйöн пуö.
И пöтöлöклань кайысь пар
Дзор мамлысь мöвпъяс ылöдз нуö,
Кöн мича, ыджыд, гажа кар,
Кöн паськыд муыс шудöн туö.

Мам ассьыс синсö уна пöв
Нин чöвтліс öдзöс вылö чöв.
Ээ вештыв  мöвпсö письмö вылысь.
Öд письмö воис ылысь-ылысь,
Кöн Краснöй Армияын пи,
Кöн  выльöн мунлiс война 6и.

Вот коркö сылöн томджык пи —
Ним сылöн Ваня — пелька пырис.
А пöрысь мамлöн дзöран ки
Вань киö чургöдіс сэк письмö.
Мам морöс пытшкö гуся би
Пыр öзтіс аслыспöлöс висьмöм...

— Но, мый нö, Ваня, кыв он шу?
Мый лоин арся  лун кодь букыш?
И чужöм лоис нач сьöд му...
Тэ ассьыд  мöвптö  мамкöд  юкышт.
Тэ кытчö мöдін?..  Чайсö ю…
Да пöрысь мамкöд нöшта пукышт.

— Ог эскы, мам, мый тайö збыль.
Оз вермы сійö некыдз лоны!
Öд гижліс: винтовка пö выль,
И врагъяс оз пö лысьтны воны...
И мамлы тöдны сетіс Вань,
Мый воккöд абу ставыс шань:

—  Со сэтöн, кöні виж вöр сай,
Кыт места шусьö Хасан тыöн,
Японскöй звермöм самурай,
Кыт порок тшыныс ветліс гыöн,
Сэн Петыр воклысь шуйга сой
Ён   косьын   бытшйöдлöма   шыöн...

Мам татшöм кывъяс кыліс кор,
Пым синва бан кузяыс тюрис,
А сьöлöм лоис норсьыс-нор.
И кывъяс сылы татшöм сюрис:
— Дерт, мам сьолöмö вöчис дой,
Мый пилöн ранитчöма сой.

—  Мам, позьö шуны öти кыв?
Мый шуан, ме кö тадзи пані:
Сэн, кöні выйим Хасан ты,
Кöн Петыр петліс враглы паныд,
Кöн Паськыд му — Дальнöй Восток,
Мед сэтчö сувтас сылöн вок.

И синва чышкыштіс сэк мам,
Пель сайö вештіс дзормöм юрси.
Враг дінö лöглуные эз ям,
И вына кывъяс корсис юрсьыс.
Мам сьöлöм чорзис — лоис кöрт.
И водзö сэсся эз нин бöрд.

—  Мед, Вань, тэ менам бöрья пи.
Мед ме кö питöгыс нин коля,
Мед менам юр вылын дзор сі,
Кöть пöрысь кыдзкö нэмöс ола.
Ме пытшкын сьöлöм абу кын,
Ки-кокын менам эм на вын.

—  Сувт сэтчö, сулаліс кöн вок
Ме тэныд немтор ог шу паныд.
И гортад бöрсö честьöн лок,
И пöрысь мамтö эн жö янöд.
Видз сюся шуда, гажа йöр,
Мед враглöн порсь нырыс эз тöр.
1939

Видз вылын

Виж эшкынöн му эжсö сук гöнöн вевттьöма,
Шондікöд нюмьялö межатöм видз.
Туруньяс!  Туруньяс!  Тöлыскöд вашкöдчад?
Ас костад мыйджык жö арталад сідз?
Видз вылö воисны сизим морт... косаöн.
Сьöрсьыныс вайисны йöв да нянь тор.
На пиын чардбиöн лэбзисны косаяс,
Шонді водз югъяліс косалöн дор.
—   Ёртъяс!  Ме кыв сетлі  правленньö  водзын:
Сизимöн уськöдны талунъя видз.
Удж  эштöм  понда,   Гриш  Мишö кыв кутö,
Сьöкыдыс сьöлöмас сылы эз сидз.
Вась Педöр, скöрысла эз вермы терпитны:
—   Сизимлы уськöдны — вöсни на сюв.
Кольöм во тайöс жö дас морт эз уськöдны,
Таво тö сизимöн, дерт нин, оз усь...
—   Ме ог шу, мый виддзыссö ачыс сідз уськöдчас,
Сöмын, дерт, вöчнытö — верманатор.
А медся нин комсомолец юрсö сэк янöдас,
Олöмас кöсйысьöмтор кор оз пöрт.
—   Немторйысь   повзьыны! - öтвылысь   шуисны.
Лун тöвкöд ворсöдчис колхознöй видз.
Сизим морт тэрыба  ытшкыны кутісны,
Сизимлöн коса дор югьялö сідз.
Косаяс   лэчыдöсь —  юль  турун   пурскöны,
Видз вывсянь сявкйö сідз лэчтасьöм шы.
Сизимöн — удж  жарас  ньöжйöник  пусьöны —
Найööс пöльыштлö лун тöвлöн гы.
Шондіыс  дышпырысь вöрланьö нёровтчис,
Сизим морт уськöдіс лёккöзъя кöдж.
Гриш Миш — бригадир — удж бöрын  горöдчис:
—   Кöсйысьöм олöмö пöртöма стöч.
Косаяс тöбисны, мöдісны гортланьö,
Вась Педöр яндзимла öшöдіс юр.
Квайт мортыс гортланьö восьлаліс гордöя:
Шуöм кыв найöлöн вöчöма — бур!

Конюк  Миш
Пожöм улö
Лажнитчöма гид.
Пытшкас кызь вöв:
Сулалöны радöн.
Найö дінын
Кутшкылясьö Миш,
Том сьöлöмыс
Гусьöн сылöн радлö.

Неваж мырсис
Бригадакöд тшöтш.
Пöрлöдлісны
Паськыд юра пуяс.
Сійö уджыс
Мишлöн ори гетш:
Удж сетісны —
Дöзьöритны вöвъяс.

Водзті Мишöс
Лёк мöвп йирис сідз:
— Вöвъяс видзны?
Абу öд ме пöчö!
Удж сьöкыдыс
Меным эз на сидз!
Кодлы колö,
Тайöс мед и вöчö...

Конюк вöвлі
Сандрö Рöман  Вась.
Вöвъяс вылö
Прамöя эз видзöд.
Кызь вит вöлысь —
Витыс уси пласьт,
А кызь вöлыс —
Мунісны нин лысер.
Комсомол
Сэк вöлöдз сюйис ныр:
Конюк пыдди
Пуктіс Кöсьта Мишöс.

Öні Мишö
Нимкодьнас дзик тыр,
«Лёк» удж вылö
Важ моз оз нин видзöд.
Оліс тöлысь
Конюк пыдди Миш.
Вöвъяс вöсна
Сьöлöмыс пыр висис.
Öні вöвъяс
Збоймыштісны сідз,
Öні налöн
Гажа гöрдлöм кылö.

Вöлі Саврас,
Карко,
Чайка.
Чуб...
Пыр кык керйöн
Кыскалісны найö.
Öні быд вöв
Кыскö нин вит куб!
Абу öмöй
Мишлöн гордöсть тайö?!

Татшöмторсö
Миш  эз виччысь, эз.
— Кер кö вöча,
Унджык лоö бурыс.
Вöвъяс видзны —
Уджыс мисьтöм, пеж...
Тадз-ö колö
Комсомоллы дурны?
Мишлöн уджыс
Петкöдліс мöдтор.
Вöвъяс видзöм —
Абу чачаöн ворсöм.
Комсомоллöн
Эз ло прöстö горзöм!
Ичöтторйысь
Лоис ыджыдтор.
1932

Вояс пыр, би пыр: Война вылын усьöм коми гижысьяслöн висьтъяс, пасйöдъяс, кывбуръяс. – Сыктывкар, 1985. – С.183-192

 
Корткеросская Центральная библиотека им. М.Н. Лебедева. 2014 год.
Республика Коми, Корткеросский район, с. Корткерос, ул. Советская дом 187, lebedevlib@mail,ru
8(82136) 9-24-80. 9-98-16.