Перейти к разделу.

 

 

Абу кокни гижны челядьыдлы. Колö бура тöдны поснияслысь сöстöм да эскысь   сьöлöмъяссö,   кужны   сёрнитны   накöд  сідз, мед эз дöзмыны.
60-70 воясö "Войвыв кодзув" журналын шочиника петавлісны Юстина Аверкиевна Поповалöн кывбуръяс, нöдкывъяс да висьтъяс. Выльысь лöсьöдавліс важ сьылан-ворсанъяс. И быд гижöдын тöдчö зільöм — мед ичöт лыддьысьысьöс некор   эз  босьт  гажтöм.
Таво Юстина Аверкиевна Поповалы эськö тырис 100 арöс. Бур паметь-казьтылöм могысь вöзъям тіянлы лыддьöм вылö сылысь олöмсьыс казялöм неыджыд тешкодьторъяс, кодъясöс   пасйылöма   квайтымынöд   воясö.

Тешкодьторъяс

Кутасигöн

Важен пöшти быд коми крестьянскöй овмöсын видзлісны аслыныс колана мында ыж. Тулысын, вежöд петігöн, ыжъясöс лэдзлісны лудö, видзысьтöг. Луннас ыжъяс гуляйтісны, узьлыны волывлісны гортаныс. Тöждысьысь кöзяйкаяс зiлисны, мед эськö ыжъясыс эз кöдзавны гортсьыныс. Но воліны и сэтшöмъяс, кодъяс эз аддзывлыны ассьыныс ыжъяснысö лэдзан лунсяньыс  кутасьтöдз.
Сэтшöм ыжъясыс узьлісны пос увъясын да кöн да, медтыкö сюрö лэбув да кобув.
Кутавлісны  Семен лун  гöгöр,  сентябрь шöрын.
Öтчыд кутасигöн паныдасисны кык нывбаба, Марья да Анна. Кыкнанныс лöзöн-еджыдöн кыöм сера дöра чышъянаöсь, сукманаöсь, шушунаöсь, кöтіаöсь. И кыкнанныслöн кос гöгöрыс гартöма-вöнялöма седелка тасма, мед сюрöм ыжсö вайöдны домалöмöн гортас. Сукман питшöгсьыс  чурвидзис   нянь  —  ыжъяслы.
Бабаяс  паныдасисны да  сувтовкерисны.
—   Ыж  корсян,  Анна тьöтка?   —  юаліс  томджыкыс.
—  Ар джынъя баля лэдзлі да сійöс кытшовта-корся, эз-ö кытчöкö потшöс костö сибды, — вочавидзис Анна. — А тэнад нö, Марья, ыж али  баля?
Абу баля,  ни  абу  ыж,  а  меж.
Сэсся катовтчыштіс неуна Анналань да тöдчöдöмöн шуис:
—  Ыджыд,  кодзöм  меж.  Тэ,  Анна тьöтка,  аддзылан  кö,  висьтав сылы,   мед гортö локтас.

Мыйла мöд кокнад эн тувччы...

Пöчö  вöлі синтöм,  но  быд уджын зілис  отсавны.  Шабді керигöн миян вöлі косьтысьöны паччöр вылын. Паччöрыс ыджыд, öдъя. Сувтöдаласны сэтчö рытнас вой улас шабді юръяссö, а асыв кежлас нин и  дасьöсь,  косöсь —  няръяв  сöмын.
Öгаш няръясьö сарайын. Пöчö тайöс кылас да-й кималасöн петас отсасьны: кыкöннад уджыд кык öдйö и мунö. Кималасöн пöчö паччöр вылысь петкöдас  шабді моздор.
Сарай джоджас вöлі паськыд розь — няръясигъясöн да мукöд колана кадъясö сійöс восьтлывлöны, ёгсö картаас лэдзны. А сідзсö тупкöма öдзöс пöвйöн.
Пöчöыд тайö розь йывсьыс эз тöд. Сарайö кайöм бöрын шабді моздор тырнад сійö мöдöдчас эськö Öгаш дінö, а тувччыссяс розяд.
Пöчö Öгашлöн вошö, кöнкö эськö горзö, а оз тыдав. Шабді тыра пöчö сюрö жö сэсся картаысь. Абу доймöма, быттьö нинöм эз и вöвлы.
Пажнайтісны лöня.  Пажын  помлань  нин  пöчö  нюмдіс да  шуис:
—   Ме талун шабді моздор тырöн сарай розьöд картаö уси, öти кок пöлöн веськалі да.
Öгаш  паськыда нюмдöмöн жö  юаліс:
—   Пöчö,   а  мыйла нö тэ  мöд кок  пöвнад тшöтш  эн  тувччы?

Шмоньыд бурöдö

Митрей да Елена шöр арлыда гозъя. Елена дзоляник, вöсньыдик, а  Митрей — латшкöс  тушаа  кызіник  ён  морт.
Олöны шыч ни рач, йöзö лёк слава на йылысь оз петавлы. Кыкнанныс зільöсь, бокисянь видзöдöмöн — раминикöсь. Но век жö Еленалы колö вöлі ыджыд терпенньö. Митрей руа. Кутшöм ру шöрö веськалан:  лёк  ру  шöрö  кö  —  виччысь сöмын.
Талун со öшинь улас Митрей вöлі гид öдзöс вöчö. Елена кöбрöгас петігмоз  и  шуас   сылы:  тайö  пöвйыс  пö,   Митрей,   неуна  пинёв.
Пинёв кывйыд лоас Митрейлы би чышкöм кодь. Сійö векыштчас, скöрмас,  весиг чужöм  вывсьыс  вежсяс  да  равöстас  Елена  вылö:
—   Дзодзув,  тэ  менö  велöдан?   Юртö  орöда!
Тэрыб кока Елена котöртас кöбрöг саяс. Митрей сы бöрся черöн. Елена кöбрöг сайті кытшовтас да звöз кузя сарайö. Митрей сы бöрся.
Кытчö и воштысьны?
Сарайыс тыртöм, сöмын ылі пельöсас сулалö ыджыд пельса, джынйöдзыс жуг.
Елена уськöдчас пельса дорö, дыр думайттöг суныштас сэтчö да кундысяс  жуг  пиас.
Митрей чера пырö сарайö: öтилаö керыштö — кам, мöдлаö керыштö
—   кам!
—   Кытысь  аддза,  сэтчö  и  керала!   —  горзö.
Жуг пельсаын Елена кулöма  нисьö ловъя:
"Енмöй Кристосöй, талунöдз и олі. Талунсянь менам челядьöй сирöтаясöн кольöны...", — мöвпалö сійö.
А  Митрей  пыр  матыстчö  жуг  пельсалань.
"Митрейыд öд шмонитöм радейтö,  — югнитіс  Елена юрын мöвп.
—   Час  жö тешö  бергöда зыксö".
Быттьö челядь дзебсясьöмысь ворсöны, Елена вöсньыдик гöлöсöн тутöстіс:
—  Ту-ту,  Митрей Титович!
Митрей  вашмуніс  да черсö  небыдика  пуктіс  сарай джоджас.
—  Видзöд, мокасьтыд, кöні вöлöма? — мелі гöлöсöн шуис сійö да заводитіс весавны Елена вылысь сибдöм жугсö. — А керышті кö нö?..

Войвыв кодзув. – 1996. - № 11. – С. 57-58

 
Корткеросская Центральная библиотека им. М.Н. Лебедева. 2014 год.
Республика Коми, Корткеросский район, с. Корткерос, ул. Советская дом 187, lebedevlib@mail,ru
8(82136) 9-24-80. 9-98-16.