Перейти к разделу.

 

Пöжар (висьт)

Вым ю вожын, Ёлва пöлöн, парма ягтi мунöны кык морт — ая—пиа. Айыс, пöрысь вöралысь, бакилöа, лазъя, пельпом вылас пищаль. Пиыс ичöтик на, айыс бöрся муртса вермö вöтчыны, лолыс тырöма, кашкö мудзöмысла. Кыкнанныс мудзöмаöсь, эбöс—вынныс бырöма дзикöдз. Кокъясныс весиг нин оз кыпавлыны. Няньныс кушöдз бырöма. Öнi найö вöралан керка вылö лачаöн сöмын нин и кыссьöны водзö. Быд коми вöралан керкаын овлö сёяныд: шыдöс, сюра, кос чери—яй. Прöста öд тайö война дырйиыд эз этша пышъявны салдатыд (дезертиръясыд). Сёян—юан сюрö вöр керкаясысь, сьылiгтырйи олiсны.
Коркö сэсся тыдовтчис вöр керка. Личмунi быдöн сьöлöмныс налöн кыкнанныслöн.
— Вот, Семук, ми и воим. Вай жö, чукöртышт лöпъяс, лысъяс, тшынас кöть вöчыштам керкаас, бара номъясыд дзикöдз сёясны. Ме час амбарас пырала, оз—ö мыйкö сёйыштны сюр.
Коми вöрад öвад лёк, уна. Чужöм тырыд сапкысясны сьöд номъяс, гебъяс, лöдзьяс. Öти здукöн пыктас, вир—сер мунас чужöмыд. Семук муртсаöн чукöртiс лöптö керка шöрö, пестiс. Айыс биалiс изйöн—тшакöн. Керка тыри тшынöн. Сöмын найö велалöмаöсь нин тшынас овны да эз пыдди пуктыны. Регыд сюра рокыд пусис, пöттöдз ая—пиа сёйисны, кольны аски кежлö оз ков: найö водзö мöдасны. Водзын эм на татшöм пывсяныд. Аски сэнi бара пöттöдз сёйны позяс. Мудзöм бöрад да пöттöдз сёйöм бöрад кыкнанныс тöдлытöг унмовсисны. Биыс сiдз джодж шöрас лонтысян коли. Би сiйö ассьыс удж уджалö вöлöм, кузь лöпъясöдыд стен бердöдзыд воöма, сэсся стеныд öзйöма. Лёка регыдöн керка тыри тшынöн, би нявкйö стен кузя.
Войдыр садьмис Семö. Тшöкъялiгтырйи пидзöс вылас муртса кыссьыс ывлаö. Вöр керка дзоньнас нин би пиын вöлi. Биыс нявкйö, нюлö быдöн пуяссö. Улын лöня виж луд пöлöн визувтiс мича Ёлва ю. Гырысь ньыв пуяс быттьö вашкöдчöны, эз повзьыны пöжарысь.
— Тэ пö öд видзан миянöс, он лэдз сотчыны, сöстöм, ыджыд юöй, — шуалiсны найö.
Семö коньöр яла вылын пукалö, бöрдö зэв ёна, батьсö чуксалö.
— Батьöй, батьöй, сотчин öд тэ, сотчин.
Недыр мысти мыччысис айыс, шатлалiгтырйи би сюръя кодь. Семö повзис садьтöгыс. Айыслöн киясыс—кокъясыс, чужöмыс, юрсиыс тшынсьыс са кодь лоöма сьöд. Доймöмысла сотöмысь ымзö, горзö, пессьö.
— Семукöй, Семукöй, ставсö тайö вöчис вöрсаыд. Сiйö лöг ме вылö, эг кöсйысь ме сылы сьöд уткатö козьнавны, эг юрбит, эг казьтышт талун ме сiйöс, — шуö айыс Семöлы.
Семö повзьöмысла ырзöмöн бöрдö. Вöралысь уськöдчис муö, туплясьö, тшöктö писö мунас тыртны. Инас весиг оз öшйы, шыбласьö. Часджын мысти кымын вöралысь уси муас.
— Прöщай Семук, эштыны кутiс менам олöмъяс. Кыла ме ортлысь вашкöдöм. Юрбит, кевмысь Микола угодниклы, сiйö оз тэнö эновт. Муртса нин вермис шуыштны. Сэсся ланьтiс… кулi… Вöр шызис, пуяс вывтi каттьысьö би, ызгö, тречка—трачка кылö гöгöр. Семö бöрдiс, уськöдчис пышйыны. Ачыс оз тöд, дыр—ö котöртiс. Луд вылöдз воöма дай усьöма садьтöг мудзöмысла, тшыгысла, повзьöмысла. Вель дыр узис. Коркö сэсся сэтi вöла морт кутiс мунны.
Аддзис Семööс да шензьö. Надзöникöн лэптiс телегаад дай нуис гортас.
Семö садьмис вöлись Елдiнын. Сы дiнö чукöртчисны тырыс йöз, юасьöны. Семö ставсö висьталiс налы. Быдöн шензьöны. Уна аньлöн синваыс петiс. Сэсся Семööс ыстiсны поп ордö. Поп муртса удитöма гортас локны. Вöлöм сiйö служитö Райпродком складын завöн. Ассьыс пöт кынöмсö кинас шыльöдiгтырйи петалiс видзöдлыны детина вылö. Эз кольöд весиг öти вой кежлö коньöрöс. Жаляддза нуöдiс гортас öти гöлиник мужик Семööс. Буракö ас вывтiыс мунлöма быдсяма шогыс—приччаыс.
Вöрысь пöжар абу кусöдöма некод. Кусöдны некодлы вöлi. Вель ыджыд эрд тай письтiс сы бöрын. Коми йöз бур этша и шогсисны сотчöм вöр вöсна. Абу найö велалöмаöсь вöртö видзны.

 

 
Корткеросская Центральная библиотека им. М.Н. Лебедева. 2014 год.
Республика Коми, Корткеросский район, с. Корткерос, ул. Советская дом 187, lebedevlib@mail,ru
8(82136) 9-24-80. 9-98-16.